14.11.2022

Спецпроєкт: історія Сергія

«З кожним вибухом і залпом «градів» приходило розуміння, що ситуація дуже серйозна»: історія Сергія з Гуляйполя, який переїхав до Тернополя разом із заводом DELTA FOOD

Новий день – нова історія. Сьогодні це історія про любов до роботи та відданість своєму ділу попри все. Знайомтеся, це – Сергій, співробітник компанії-виробника DELTA FOOD. На підприємстві він пропрацював чимало років, а тому, коли компанія вирішила переїздити з прифронтового Гуляйполя до Тернополя – чоловік вирішив поїхати разом з роботою.

Про переїзд разом із заводом, свої переживання та облаштування нового життя в Тернополі Сергій поділився у нашому інтерв’ю.

Сергію, яким було ваше життя у Гуляйполі після 24 лютого?

З 24 лютого у мене, як і в більшості українців, життя поділилося на «до» і «після». Спочатку було повне нерозуміння, що в теперішньому часі розпочалася така кривава страшна війна. Але з кожним вибухом і залпом «градів» приходило розуміння, що ситуація дуже серйозна. На Гуляйполе орки розпочали атаку з 2 березня, зникли світло, водопостачання, частково газопостачання. Ми з сім’єю протрималися до 10 березня і, коли наша міська рада оголосила евакуацію, виїхали з міста.

Сергію, розкажіть, як ви вирішили переїхати саме до Тернополя?

На жаль, життя не залишило іншого вибору. У компанії запропонували продовжити роботу в безпечному регіоні України. Не хотілося втрачати роботу та й дуже шкода було залишати справу свого життя не доведеною до свого логічного завершення.

Про що ви думали у момент, коли залишали свій дім? 

І я, і моя родина на той момент не усвідомлювали, що покидаємо свій будинок на такий тривалий час. Була надія, що це від’їзд на декілька днів, заради безпеки, бо маю малолітню дитину, і що через короткий проміжок часу ми повернемося додому. Але… Все виявилося значно серйозніше і від березня до сьогоднішнього дня наше місто знаходиться в зоні активних бойових дій. Тож мова про повернення наразі не йде.

Як ви облаштувалися у Тернополі?

Наша компанія активно підтримує своїх працівників. Спочатку нас розселили в гуртожитку, а надалі кожен обрав свій шлях. Я з родиною наразі проживаю в окремому помешканні, винаймаю квартиру. Мій син пішов цього року до першого класу до однієї зі шкіл Тернополя.

Подобається вам місто?

Тернопіль – файне місто. Гостинне та має свій неповторний колорит. Подобається тим, що має спокійний ритм життя, цим воно мені нагадує моє Гуляйполе. Дуже зелене, комфортне, просте.

А чим ви займаєтеся на заводі DELTA FOOD? Як давно ви працюєте?

Я працюю механіком-налагоджувальником виробництва з 2021 року. . Розпочинав роботу на цій посаді у своєму місті Гуляйполе. Тепер продовжую у Тернополі. Займаюся налаштуванням процесу розливу олії та супроводом технологічного процесу роздуву пляшки.

Але в компанію я прийшов ще у 2011 році. Спочатку працював водієм, потім, коли розширилося виробництво і у Гуляйполі почали запускати лінію розливу олії, активно долучився до цього процесу. Приймав участь у будівництві та встановленні виробничих потужностей, займався встановленням устаткування, відпрацюванням технічних можливостей.

Так довго на одному місці роботи – зараз це рідкість. За що саме ви цінуєте компанію?

Наше підприємство відрізняється тим, що має стабільність. Своїх робітників забезпечує роботою, має відповідальність перед партнерами та відповідальність перед клієнтами. На нашому підприємстві витримується принцип справедливості, безперервний розвиток виробництва, втілення нових ідей та новацій. Я вважаю себе щасливою людиною, бо з охотою йду на роботу, а ввечері повертаюся до своєї родини.

Про родину і дім – чим любите займатися у вільний час?

У вільний час люблю рибалити, але поки що часу не вистачає. Проте, вже багато чув про «рибні» місця Тернопільщини!

Сергію, як це – будувати нове життя у незнайомому місті?

Звичайно, не просто. Життя поділилося. Вдома залишилося все попереднє життя, тут доводиться все розпочинати з нуля. І це стосується як і особистої сфери життя, так і соціальної, моральної, психологічної. Але все буде Україна! Віримо в ЗСУ! Обов’язково переможемо! А поки що наполегливо працюємо заради України.